Форум-театр

У рамках хеппі-челенджу, для учителів, учительок та здобувачів(ок) освіти  9-х класів 22.03 провели форум-театр "Мобільний телефон на уроці - як створити неконфліктну атмосферу".

Підготовені  учнями(цями) разом з учителями(ками) мізансцени стали викликом для присутніх, але вони дуже добре з цим впорались, знайшовши компромісні рішення. Підготовка до заходу та обговорення ситуацій довели, що саме такі спільні заходи для учнів(ниць) та учетилів(ьок) сприяють їх зближенню, зникненню бар'єру між діьми і дорослими у школі. 

Що таке ФОРУМ-ТЕАТР

 

Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем.

Суть методики форуму-театру – це пошук в рамках запропонованого спектаклю разом з учасниками і учасницями шляхів вирішення проблеми або виходу із складної життєвої ситуації.

Ведучий/ведуча форуму-театру перед початком спектаклю знайомить учасників-глядачів з проблемою, яку освітлюватиме спектакль. Після спектаклю ведучий/ведуча шляхом інтерактивного опиту аудиторії з’ясовує рівень усвідомлення групою учасників-глядачів проблеми і її наслідків для всього суспільства і для конкретної людини. При необхідності виділити декілька проблем, промовляючи їх. З’ясовується, хто саме страждає від пригноблення в змальованій ситуації, а хто свідомо чи ні стає таким, що пригноблює. Глядачам пропонується ще раз поглянути спектакль і, якщо у них виникає корисна пропозиція, припинити дію.

Можливі шляхи поліпшення ситуації пропонують самі глядачі – учасники і учасниці форуму-театру. В мить, коли при повторному програванні спектаклю з'являється шанс поліпшити ситуацію і у учасників і учасниць є ідея, як саме це зробити, він або вона говорить “Стоп!”, виходить на сцену, змінює протагоніста (персонажа, який постраждав від пригноблення) і показує, як, на його/її думку, слід поводитися і що говорити для зміни ситуації на краще.

Ведучого/ведучу форуму-театру ми називаємо джокером.

Ця методика використовує придбаний досвід тренінгів і інтерактивного театру. Об'єднуючи техніку надання інформації і навиків через тренінги і вплив на підсвідомість через відчуття, що викликаються створеними в інтерактивному театрі художніми образами, форум-театр впливає на емоційний інтелект людини, формуючи творчий підхід до позитивного вирішення проблеми.

Форум-театр – методика, ще мало поширена в Україні, хоча вона давно і ефективно використовується в половині країн світу як засіб зробити суспільство щасливішим; як спосіб відкриття самого себе і інших, визначення і висловлювання наших бажань; як засіб зміни обставин, які заподіюють нещастя і біль, і засіб посилення того, що приносить світ. Форум-театр є мовою, яка допомагає зрозуміти і розвинути емоційні сфери свідомості (емоційний розум) і виробити креативний підхід до позитивного вирішення проблем.

Існує Декларація принципів форуму-театру. Ця Декларація, прийнята організацією “Міжнародний театр пригноблюваних”, вважає основною метою Театру пригноблюваних – зробити суспільство гуманнішим і людянішим. Театр пригноблюваних є потужним і гнучким комунікативним інструментом. Він визначається як система вправ, ігор і методів, які ґрунтуються на “сутнісному театрі”, щоб допомогти чоловікам і жінкам розвинути в собі основоположний початок – те, що властиво ним як людським істотам: театр.

Головною темою спектаклів форуму-театру є ситуація пригноблення і насильства в його всіляких проявах, тому і сам театр так і називається – “Театр пригноблюваних”.

Головна мета форуму-театру – надання інформації і отримання навиків вирішення існуючої проблеми певною людиною з використанням досвіду інших людей і з підключенням можливостей власного емоційного інтелекту.

Темами спектаклів форуму-театру можуть бути різні проблеми суспільства: відношення між членами сім'ї, співробітниками, представниками різних націй, культур, релігій, проблеми Віч-інфікованих, людей з обмеженими можливостями, питання, що стосуються здорового способу життя, наркоманії, алкоголізму, торгівлі людьми і тому подібне.

Таким чином, сценічний спектакль пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж виконує певну соціальну роль. Головний герой – жертва ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, школа, члени суспільства. Можлива участь лікарки, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів обумовлена сценарієм і іншими обставинами.

Під час участі у форумі-театрі глядачі мають можливість не лише ознайомитися з важкою ситуацією, як в інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а і РОЗРОБИТИ АЛГОРИТМ, СТВОРИТИ МОДЕЛЬ успішної поведінки в складній, на перший погляд, безвихідною, ситуації.

Виконавці головних ролей при взаємодії з глядачами повинні дотримуватися особливостей характеру своїх персонажів, але також повинні враховувати і адекватно реагувати на вплив (або реакцію) глядача.

Кожен спектакль форуму-театру унікальний, оскільки в нім беруть участь не лише актори, але і глядачі. В ході спектаклю актори розігрують добре знайому глядачам проблемну ситуацію з реального життя, а глядачі протягом декількох хвилин “проживають” цю ситуацію, пропускаючи її крізь себе, представляючи себе на місці головного героя і прагнучи направити розвиток подій до кращого.

Виконуючи роль замість актора, глядач глибше занурюється в емоційні переживання головного персонажа, відчуваючи результати свого втручання. Спроба власної участі може привести глядача до іншого погляду на проблему, і вірогідна можливість знаходження іншого виходу із складної ситуації.

Аудиторія залучена в процес співпереживання, драма, розіграна акторами, стає драмою глядачів.

Глядачі, спостерігаючи за подіями, що розвертаються на сцені, взнаючи ситуацію, мають можливість оцінити поведінку людини з боку і висловити своє бачення того, як може змінитися поведінка головного героя, щоб змінити хід подій на краще. Таких способів поліпшення ситуації може бути багато, адже в кожного з глядачів – свій власний досвід вирішення проблеми, і він готовий поділитися цим досвідом з іншими.

Однією з особливостей форуму-театру є відсутність рекомендацій глядачам, як необхідно поводитися, адже кожна людина робить свій вибір сам, і ніхто не може йому сказати, як треба поступати в конкретній ситуації. В ході постановки кожна людина може припинити хід спектаклю, щоб власним прикладом показати, як, на його думку, протагоніст міг би виправити ситуацію.

Техніка форуму-театру може бути застосована в різних ситуаціях з різною метою: або допомогти одній конкретній людині – ВІЧ-інфікованому, людині з обмеженими можливостями, наркоманові, або змінити погляд суспільства на проблему, поведінку членів суспільства по відношенню до пригноблюваної людини, або вплинути (лобіювання інтересів певних членів суспільства) на органи влади з метою удосконалення законодавства і ухвалення конкретних необхідних рішень на місцевому рівні.

Форум-театр застосовний в роботі з групами впливових осіб – людей, які в своїй повсякденній роботі з пригноблюваними повинні допомагати їм у вирішенні проблем. Це працівники сфери освіти, правоохоронних органів, медики, соціальні працівники, держслужбовці.

Цільові групи, з якими працює форум-театр, включають:

• саме пригноблюваних осіб, які попали в складну ситуацію і страждають від різних форм насильства або власної залежності, – ВІЧ-інфіковані, наркомани, жертви торгівлі людьми або сексуальною експлуатації;

• звичайних членів суспільства, які можуть виявитися в складних життєвих ситуаціях через необізнаність і в яких не вистачає інформації або власного досвіду для запобігання виникненню проблеми, – підлітки з проблемних сімей, вихованці дитячих будинків, ув’язнені колоній;

• не менш важливою є робота з впливовими особами, які повинні поліпшити ситуацію в суспільстві шляхом проведення превентивних заходів і надання допомоги людям, страждаючим від пригноблення, – соціальні працівники, медики, правоохоронці, члени неурядових організацій.

Форум-театр підходить для будь-якої особи або групи осіб, які могли б ідентифікувати себе із страждаючими від пригноблення.

Цілі, завдання і техніка форуму-театру визначаються залежно від цільової групи учасників заходу.

Цілі і завдання форуму-театру

У ідеалі, ця техніка може бути використана як превентивний засіб – запобігання потрапляння людини в проблемні ситуації і моделювання можливих шляхів виходу з ситуації, в якій опинилася пригноблювана людина;  надання йому/їй інформації і отримання навиків вирішення проблеми конкретної людини з використанням досвіду інших людей і з підключенням можливостей власного емоційного інтелекту.

Цілі форуму-театру пригноблюваних викладені в Декларації принципів організації “Міжнародний театр пригноблюваних”.

Завдання форуму-театру залежать від цільової групи учасників, з якою працюють в даний момент. Залежно від завдання, поставленого перед конкретним заходом, обирається техніка проведення форуму-театру.

Працюючи з групою пригноблюваних людей, метою є допомога пригноблюваній людині знайти вихід з важкого положення, побачити нові шляхи вирішення проблеми. Це  робота в дитячих будинках, організаціях інвалідів, кризисних центрах з жертвами насильства. Кожна пригноблювана людина має свій визначений, хай і обмежений, досвід; спілкуючись з такими ж як він сам, але що мають інший досвід виходу з важкої ситуації, він отримує досвід інших людей. Спілкування проходе в невимушеній обстановці, ніхто нікому не нав'язує своєї думки, ніхто не змушує поступати саме так, і тому ця інформація не викликає внутрішнього протесту і сприймається органічно. Робота з пригноблюваною людиною проводиться таким чином, що ми змінюємо на сцені лінію поведінки лише пригноблюваної людини – головного героя.

Якщо ми працюємо з групою звичайних членів суспільства з метою запобігання негативним проявам в суспільстві – насильства, наркоманії, торгівлі людьми і тому подібне, – слід діяти за тим же принципом: саме головний герой – людина, яка позначена як страждаючий від пригноблення, – є тим, кого замінюють, для кого виробляються ці стратегії і пропозиції в ході форуму. Бо ідея форуму-театру ґрунтується на істині, що незалежно від того, ким ми є і яку роль виконуємо в суспільстві, ми завжди можемо змінити лише себе.

Інколи в ході спектаклю виникає потреба введення нового персонажа – подруги, працівника громадської організації, медика, представника правоохоронних органів, за допомогою яких ми покращуємо ситуацію довкола пригноблюваної людини. Це робиться лише за бажанням глядачів, а не як «легке вирішення» проблеми – введення нових персонажів може як поліпшити, так і посилити хід справи, і для глядачів це також є частиною “учбового процесу”.

Метою проведення форуму-театру для осіб, які можуть впливати на ситуацію в суспільстві, – держслужбовців, правоохоронців, медиків, працівників сфери освіти, – є спільний пошук найбільш дієвих доріг запобігання негативним явищам в суспільстві і надання різноплановій допомозі пригноблюваним. Існує багато варіантів виходу пригноблюваного із складної ситуації, і який з них буде найбільш вдалим, можна визначити, лише об'єднавши зусилля фахівців різного профілю, адже сама пригноблювана людина не володіє всією професійною медичною, правовою, психологічною інформацією, яку мають фахівці.

Законодавчий театр як різновид Театру пригноблюваних, тісно пов'язаного з форумом-театром, набирає чинності в сценаріях, коли глядачі спектаклю усвідомлюють, що будь-які спроби виправити ситуацію не мають шансу на позитивне вирішення проблеми без зміни законодавства і дій політиків.

В Україні законодавчий театр може бути інструментом “напрацювання” навиків лобіювання інтересів пригноблюваних членів суспільства перед органами державної і місцевої влади.

Як і в кожному розвиненому суспільстві, законодавчий форум-театр, для участі в якому запрошуються представники виконавчої і законодавчої влади, допомагає їм зрозуміти наслідки законодавчих рішень і проникнутися бажанням змінити існуючу ситуацію.

Підготовка форум-театру

Підготовка форуму-театру складається з декількох етапів:

• вибір проблеми, спираючись на реальні історії;

• створення сюжету сценарію;

• репетиція мізансцен;

• аналіз і коректування спектаклю;

• створення і показ форуму-спектаклю.

Підготовка форуму-театру починається з вибору проблеми, що вимагає рішення. Основою сценаріїв стають реальні історії.

Існує два різновиди проблем, з якими працює форум-театр. Перша – це загальновизнані проблеми певних груп пригноблюваних людей – жертви торгівлі людьми, Віч-інфікованих, постраждалі від домашнього насильства, дітей – жертв сексуальної експлуатації і інших, над вирішенням яких відповідним чином вже працюють організації і установи. Друга – це проблеми, які піднімаються учасниками в ході роботи з групою.

До загальновизнаних проблем ми відносимо:

• проблеми, з якими до нас звертаються самі люди, страждаючі від пригноблення, – жертви торгівлі людьми, ВІЧ-інфіковані, жертви домашнього насильства, діти – жертви сексуальної експлуатації і ін., або ж організації, що сприяють вирішенню проблем цих конкретних пригноблюваних людей, – кризисні центри, НВО, інтернати, колонії;

• проблеми працівників державних органів, неурядових організацій, соціальних працівників, медиків, працівників органів освіти і ін., які потребують вдосконалення власних методів роботи по запобіганню негативним явищам в суспільстві і наданню допомоги пригноблюваним,  для спільного напрацювання нових форм взаємодії з партнерськими структурами.

До інших можуть відноситися будь-які проблеми, що хвилюють в даний момент аудиторію або когось з присутніх, які стають темою обговорення форуму-театру.

Підготовка кожного спектаклю форуму-театру обов'язково включає доскональне вивчення аудиторії, з якою ми працюватимемо: її особливостей, властивих нею проблем, її потреб.

Бажаним результатом форуму-театру для вирішення першої групи загальновизнаних проблем може бути або придбання пригноблюваною людиною навиків безпечної поведінки і ухвалення найбільш вдалих рішень для протидії пригнобленню, або надання корисній для пригноблюваної людини інформації (правовою, медичною і тому подібне) і передача йому досвіду.

Друга група загальновизнаних проблем може бути вирішена, якщо присутні отримають новий досвід надання допомоги людям, страждаючим від пригноблення, і нову інформацію від партнерів за рішенням даної проблеми.

Бажаним результатом в роботі з несподівано виявленими проблемами є сам факт їх визначення: виявлення, обговорення і спільний пошук доріг рішення.

Складається план проведення конкретного заходу.

Залежно від цільової групи вибирається форма театральної вистави. Це може бути:  публіцистичний спектакль; пластично-хореографічна дія; драматична постановка; гумористичний спектакль; інтерактивна театральна програма.

Як і в інтерактивному театрі, перш ніж створювати спектакль соціального напряму, необхідно відповісти на деякі питання:

• чому саме цей спектакль;

• чи збігається адресність спектаклю з характеристиками цільової групи;

• чи відповідає приміщення, де ви працюватимете, потребам спектаклю;

• яка техніка потрібна для показу спектаклю;

• що необхідно підготувати до спектаклю;

• яка допомога знадобиться.

Далі необхідно придумати з членами групи сценарій спектаклю.

Відповідно до принципів Аугусто Боаля, сценарій спектаклю має бути реальним, зрозумілим, мати яскраво виражений образ пригноблюваної особи – протагоніста, і мати можливість бути зміненим в ході обговорення.

Спектакль, як правило, продовжується 10 - 20 хвилин і складається з 3 - 6 чітко структурованих мізансцен.

Сценарій розробляється групою, що працює під керівництвом фасилітатора, і програється акторами, які є членами цієї групи. Дуже важливий попередній перегляд пропонованої театральної дії джокером, щоб він знав розставляння акцентів в спектаклі.

Попередній перегляд дає можливість режисерові-постановникові відкоректувати ролі і стиль гри, мову і емоційну експресію акторів, міміку, жести – як досконаліші інструменти передачі необхідної інформації.

Можливий варіант, коли сценарій пишеться і спектакль програється безпосередньо групою учасників і учасниць тренінгової програми, при цьому із запропонованих учасниками/учасницями варіантів вибирається той, який отримав підтримку найбільшої кількості учасників/учасниць. У оптимальному варіанті за основу сценарію береться випадок, який насправді стався з кимось з присутніх.

Для того, щоб учасники і учасниці розкріпачилися, відчували довіру до того, що відбувається, потрібна відповідна підготовка – “розігрівши”. “Розігрівання” включає певні вправи.

Після спектаклю починається обговорення – форум, в ході якого кожен з глядачів може запропонувати своє вирішення проблеми, змінюючи на сцені головного героя, що виконує дану роль.

Дуже важливою і коштовною буває участь у форумі фахівців – медиків, юристів, психологів, які в ході форуму пояснюють процеси, що відбуваються, і вказують на можливі дороги вирішення проблеми з точки зору медицини, законодавства і ін. Зрозуміло, кожен є експертом в своєму житті або ситуації, так що рішення не обмежуються лише радою «професіоналів». Тут доречно назвати адреси центрів, установ, де можна отримати ту або іншу допомогу.

Після спектаклю ведучий/ведуча – джокер ? підводить підсумки і дякує всім присутнім.

Техніка, яка застосовується у форумі-театрі

“Емоційний розвиток лежить в основі розвитку безпечного відчуття самого себе, що служить основою розумового здоров'я. Людям, що відчувають себе в безпеці, властиві самоповага, самодостатність і здатність контролювати ситуацію. Спільно вони створюють основу стабільного, дбайливого, справедливого і відповідального суспільства”.

SOWELU ASSOCIATES

Техніка, вживана у форумі-театрі, повинна створити в групі саме атмосферу безпеки, самоповагу, активності – атмосферу, сприяючу емоційному розвитку кожного учасника і кожної учасниці.

http://www.forum.gender-ua.org